Сьогодні на газетних розкладках обласного центру з`явилося два номери „Молоді Черкащини”. МЧ „№1 має порядковий номер 4926 і називається „Молодь Черкащини”. МЧ №2  вийшов під назвою „Нова молодь Черкащини”.

Стару „Молодь...” кольоровим друком випустив колектив, на чолі якого екс-журналіст газети „Вечірні Черкаси” Віктор Яременко (зовні нова „стара” МЧ дуже нагадує „Вечерні Черкаси”). Наклад видання – 10 тисяч примірників. У газети змінився засновник: якщо у вихідних даних попереднього номеру засновником значилося „Видавництво „Молодь Черкащини”, то тепер– ПП „Видавництво „Прессбол – 2008”.

У газети „Нова молодь Черкащини”, яку випускає колектив під керівництвом директора Олександра Меженова й головного редактора Юлії Сакун (ці ж самі посади вони обіймали в „старій” молодіжні), засновник – ПП „Прес-Експрес 2000”. Наклад – 4 100 екземплярів.

Отже, замість однієї „молодіжки” в Черкасах  з`явилося два нових видання з новими засновниками.

Про номер, який під №4926 (таку собі філію „Вечірніх Черкас”), говорити щось конкретне зарано. У майже прифронтових умовах новий колектив зробив кольорову газету, яка на 95 % заповнена передруками.

Нова МЧ подіям навколо свого видання відвела цілу шпальту. Читачам повідомляється, що тепер колектив молодіжки працює над новою газетою, а „пан Черевко і будь-хто з можновладців більше не впливають на роботу журналістів і зміст газети”. Заголовки матеріалів красномовні: „Черевко вже виставляє себе мучеником”, „Серед губернаторів є підлі...”, „Драстуйте, „темники!”.

Коментуючи заяву прес-служби ОДА, редакція „Нової МЧ”, зокрема, пише: „...пан Черевко для захисту своєї особи підключає цілі підрозділи державної структури та ще й змушує їх розповсюджувати брехливі заяви. Найбільш цинічними є зокрема рядки, де йдеться про те, що губернатор ніяк не причетний до газети і ситуації навколо раптового звільнення її колективу. Ну, звісно ж! Він і не був співзасновником „МЧ”, бо формально в цій ролі виступала його дочка. Але наскільки ж треба бути наївним, щоб повірити, що юна панночка, хоч із 85-відсотковою часткою, сама щось вирішувала. Сумніваємося, що її хтось взагалі ставив до відома, що вона володіє такою стратегічною власністю як засіб масової інформації. Газета ж бо – це цяцька для дорослих дядь! Сухо-юридичною мовою Черевко справді може відхреститися від усього, але ж це просто смішно. А до чого жалюгідною виглядає його спроба заховатися за спиною власної доньки. Сподіваємося, від неї він хоч не збирається відмовлятися?”

У заяві трудового колективу редакції як з губернатора, так і з самих авторів заяви, фактично привселюдно знімаються штани: „...засновник зобов`язував редакцію подавати матеріали, спрямовані проти БЮТ і її лідера. Ці статті надавались редакції в готовому вигляді під прізвищами невідомих нам авторів. Ще однією вимогою, яку регулярно доводили редакції, було всебічне позитивне висвітлення діяльності голови Черкаської обласної державної адміністрації Олександра Черевка...засновник вимагав ще більшого славослів`я і догідливості. На жаль, наші спроби переконати його в тому, що це зашкодить репутації газети, не увінчались успіхами...”

В аналізі цього скандалу, напевно, має рацію видавець газети „Антенна” Валерій Воротнік. За останні  місяці ступінь близькості Валерія Леонідовича до губернатора стала такою, що попередник Черевка, есдек Вадим Льошенко, котрий під час помаранчевої революції був з Валерієм Леонідовичем нерозлийвода, кусає лікті від ревнощів. Інсайдерська інформація, яку отримує Воротнік, дає йому підстави заявляти: „Александр Черевко, имея многолетний профессиональный опыт банкира, явно не рассчитал свои знания в области информационного бизнеса. Газета стала собственностью его дочери и семьи одного из советников. И что в этом противозаконного? Хозяева газеты захотели ее продать. И нашлись покупатели. Сделка состоялась. Ведь ни политикам, ни банкирам не запрещено быть собственниками СМИ... Владельцы газеты, видимо, осознали, что управлять непрофильным и непонятным для них бизнесом не очень хочется. Поговаривают, что они как стопроцентные собственники приняли предложение от одного из влиятельных бизнесменов и продали ему издание.

Все было бы ничего, если бы буквально через несколько дней не разразился грандиозный скандал — журналисты, редактор и издатель провели в Киеве пресс-конференцию, на которой обвинили владельца в политической цензуре и давлении, а также в том, что он не хочет отдавать им в полное распоряжение газету... По своим каналам «Антенна» выяснила, что новый владелец планирует сменить менеджмент издания, влить в него новую струю... Но право стопроцентного держателя акций издания наткнулось на нежелание подчиняться со стороны нынешних менеджеров. Бизнесмен, а по некоторым данным, истинный хозяин издания ныне — это некто Юрий Косюк — миллионер, хозяин известной ТМ «Наша ряба», человек более жесткий и прагматичный. В отличие от мягких и либеральных политиков, он хоть и не понимает нюансы работы в медиабизнесе, но уж точно хорошо знает, что распоряжения владельца топ-менеджеры — в данном случае редактор и издатель — должны выполнять неукоснительно. Видимо, это могло стать формальным поводом к конфликту...”

До цих слів додати нічого.

Хто ж простягнув руку допомоги „звільненим” журналістам „Молодіжки”? Висновки кожен може зробити самостійно, нашвидкоруч погортавши сторінки нової МЧ. Наприклад,  на другій сторінці в рубриці „На злобу дня” розміщені матеріали „Прем`єр-міністр Юлія Тимошенко виступає за обмеження розміщення гральних закладів у центрах міст”. Нижче – „Ющенко обігнав Медведєва по витратах на свій апарат”.

Але найбільш символічною є стаття „Прапор Мазепи повернувся на Батьківщину” на 7-й сторінці. У знайомому по „черевковому” періоду улесливому „молодіжному” стилі журналіст видання пише про радість, яку переживають Юлія Тимошенко й Богдан Губський, через повернення в Україну Мазепиної хоругви.

Хоругва цього історичного запроданця з головою накрила Губського  разом з колективом нової „МЧ”. Мазепа – справжній ідейний батько кожної дійової особи в цій галасливій провінційній історії. Амінь.

Денис Сирцов